Експертний висновок НАН України щодо необхідності впровадження ЄДСМ

Ноябрь 10, 2016

Експертний висновок НАН України

     щодо необхідності  впровадження ЄДСМ в державі

 та до проекту Закону України «Про Єдину державну систему

моніторингу виробництва, постачання та транспортування,

споживання та оплати за паливно-енергетичні

ресурси і комунальні послуги»

(реєстр. № 1640 від 26.12.2014 р.)

 

  1. Об’єктивні структурні зміни у генерації, розподілі та споживанні енергоресурсів, а відтак і зміна режимів у попиті та пропозиції у супроводі неадекватної політики регулювання та реформування сфери ЖКГ призвели до втрати минулих резервів (системних ефектів) в енергопостачанні не лише у секторі ЖКГ, а і всієї економіки держави. Фактично розбалансована, фізично зношена система наразі не має механізмів модернізації та оптимізації.

Існуюча в Україні методологія розрахунків та практика нарахувань за нормами та тарифами на споживання енергетичних ресурсів і послуг для об’єктів невиробничої сфери, а також система обліку та звітності споживання та оплати ресурсів і послуг, не відповідає достовірній ситуації з об’ємами споживання та оплати. Так, наприклад, в країні сформувалася подвійна система нарахувань за теплопостачання. Розповсюдженою схемою є така, за якою споживачі енергоресурсів платять не за спожиту кількість енергії, а нормовану, а тому і відсутня зацікавленість у зниженні енергоспоживання. За оцінками Інституту технічної теплофізики НАН України, норми споживання гарячої води завищені приблизно в 1,5 рази проти фактичного споживання. Теоретичні розрахунки та емпіричні спостереження показують, що в цілому по країні оплата за спожиті енергоресурси та послуги перевищує вартість поставлених енергоресурсів і послуг більш ніж у 1,8 рази. В окремих регіонах кратність дисбалансів є ще більшою.

Крім того, в країні фактично відсутня система верифікації якості поставлених енергоресурсів та послуг, оцінки втрат суб’єктів економічної (підприємницької діяльності) від ненадійності енергопостачання. Питання переходу до системи оплати енергоресурсів за калорійним еквівалентом енергоресурсів неодноразово було віднесено до планів заходів з реалізації програм підвищення енергоефективності в країні, реформування паливно-

енергетичного комплексу та житлово-комунального господарства, формування прозорих та конкурентних ринків енергоресурсів/суміжних послуг.

Зараз вимірювання обсягів споживання (природного газу, холодного і гарячого водопостачання, електричної та теплової енергій) проводиться на недосконалих приладах обліку, здебільшого не захищених від несанкціонованого втручання. Заміна на комп’ютерні системи обліку, що забезпечують дистанційне зчитування показників лічильників в усіх помешканнях, та автоматичне передавання даних у розрахункові відділи енергоресурсів для виставлення рахунків споживачам забезпечить достовірність даних про оплату послуг кожним споживачем через комунікацію із засобами електронного банкінгу.

Відсутність же об’єктивної інформації щодо розрахунків за спожиті паливно-енергетичні ресурси і комунальні послуги не дає можливості звести реальний енергетичний баланс держави на всіх рівнях, який є не тільки базисом формування державної політики щодо тарифоутворення та повномасштабної реформи в ПЕК і ЖКГ, а й надійним інструментом по забезпеченню отримання інформації щодо справ в економіці країни для стабілізації внутрішньої та зовнішньої національної безпеки України.

Отже, пріоритетним завданням держави у вказаній сфері, є впровадження в систему державного регулювання ефективних засобів та інструментів стимулювання суб’єктів господарської діяльності і населення.

Однак, на сьогоднішній день в Україні не створено дієвої системи моніторингу показників енергетичного балансу України та системи моніторингу за ефективним використанням паливно-енергетичних ресурсів, хоча їх створення та впровадження вже на протязі 8 (восьми) років покладено на Держенергоефективності (п.п.5.9, п.4 Положення про Держенергоефективності). На теперішній час, «моніторинг показників енергетичного балансу», що здійснює Держенергоефективності, фактично являє собою процес отримання від інших ЦОВВ, а також від ОДА розрізненої інформації щодо енергетичних потоків держави та показники виконання державної, галузевих та регіональних програм енергоефективності. Держенергоефективності не має відповідної юридичної, методологічної, організаційно-технічної бази, а також фінансового та кадрового забезпечення для збору достовірної інформації в режимі реального часу та формування на цій основі енергетичного балансу країни, а також моніторингу динаміки його показників. Це пов’язано з відсутністю законодавчого акту, реалізація положень якого дозволила би налагодити співпрацю зі всіма суб’єктами, на яких поширюється дія законодавчого акту.

В оновленій редакції Енергетичної стратегії України на період до 2030 року, схваленої Колегією Міністерства енергетики та вугільної промисловості України рішенням №3.1 від 22.06.2012 р. зазначається, що одним з найважливіших завдань електроенергетики є вирівнювання добового графіку споживання електричної потужності. Для цього, разом із тарифними методами регулювання (посилення різниці між ціною на електроенергію в різні періоди доби) необхідно застосовувати нетарифні методи – проведення роз’яснювальної роботи серед споживачів, поширення використання теплових насосів, термонакопичувачів для потреб тепло забезпечення, використання так званих «інтелектуальних мереж».

Для забезпечення функціонування ринку електричної енергії за нової моделі ринку необхідне створення технічної інфраструктури – інформаційних систем, систем комерційного обліку електричної енергії та телекомунікаційної системи. Законом України «Про засади функціонування ринку електричної енергії України» від 24.10.2013 №663-УІІ передбачено запровадження комерційного обліку електричної енергії як сукупності процесів та процедур із забезпечення формування даних щодо обсягів відпущеної, переданої, розподіленої, спожитої, імпортованої та експортованої електричної енергії у визначений проміжок часу з метою використання таких даних для здійснення розрахунків між суб’єктами ринку електричної енергії. Таким чином, для усунення дисбалансу енергетичних, фінансових та інформаційних потоків в енергетичному секторі та житлово-комунальному господарстві необхідний перехід до ЄДСМ. Ця система включає багато аспектів вирішення проблем енергоефективності та енергозбереження, зокрема, розробку та запровадження комплексу уніфікованих організаційних, технічних, комунікаційних, інформаційних, програмних засобів і методів формування всіх видів енергетичних балансів. Враховуючу нагальну потребу держави в єдиному державному інструменті по організації формування енергобалансів з метою стратегічного планування і прогнозування економічних процесів в країні, науковцями Інституту економіки та прогнозування, Інституту кібернетики ім.  В.М. Глушкова та Інституту науково-практичних розробок комплексних систем НАН України ще у 2006 році (рекомендації Президії НАН України) була доведена доцільність, впровадження та функціонування Єдиної державної системи моніторингу виробництва, постачання, транспортування, споживання та оплати за паливно-енергетичні ресурси і комунальні послуги (ЄДСМ), розробленої з використанням найсучасніших IT-технологій, як єдиного державного інструменту по організації формування балансів для стратегічного планування і прогнозування економічних процесів в країні.

Щодо розрахунку економічної ефективності від впровадження ЄДСМ.

Реалізація положень законопроекту не потребує витрат із державного бюджету.

 Впровадження ЄДСМ є інноваційно-інвестиційним проектом і не потребує видатків із державного бюджету та гарантій Уряду.

 Загальні витрати по впровадженню ЄДСМ на всій території України у відповідності до проекту плану заходів по її впровадженню, який буде затверджено Кабінетом Міністрів України дорівнюють   1,26 – 1,30 млрд. грн. на рік ( курс: 1 дол. США – 28 грн. ).

Укрупнений розрахунок економічної ефективності від впровадження ЄДСМ, виконаний Інститутом інформатики і управління НАН України за дорученням Прем’єр-міністра України від 17.05.2005 р. № 23203/0/1-05. (Розрахунок економічної ефективності від впровадження ЄДСМ надано до Верховної Ради України Президентом НАН України Б.Е.Патоном  вхід.№ 103008 від 31.07.2006р.)

 При зниженні енергоємності, як складової реального ВВП України, який склав 257,2 млрд. грн за 2004 рік  всього на 2% (2% – прийнятий в міжнародній практиці процент розрахунку економії енергоресурсів від впровадження антологічних програмних і технічних засобів у господарюванні країн з розвинутою економікою, розроблених з використанням сучасних ІТ – технологій) річний економічний ефект від впровадження ЄДСМ орієнтовно дорівнював  3,312 млрд.грн.

При зниженні енергоємності, як складової реального ВВП України, який склав 1388,3 млрд. грн за 2012 рік  всього на 2%  річний економічний ефект від впровадження ЄДСМ орієнтовно дорівнює 17,012 млрд.грн.

На сьогодні розрахунки виконані за участі фахівців НАН України підтверджують зниження  енергоємності, як складової реального ВВП України, за умови впровадження ЄДСМ, на   15-20 %  щорічно.

Мінімальний економічний ефект приблизно складе  130,5 – 170,12 млрд.грн.  від базового періоду 2012 року.

Економічна ефективність капіталовкладень на впровадження ЄДСМ становить 7,1, а строк окупності капіталовкладень – 1.7 місяця.

Відповідно до постанови Президії НАН України «Щодо розробки національної системи обліку та контролю за споживанням енергоресурсів у житлово-комунальному господарстві України» № 101 від 16.05.2012 року відзначається важливість і актуальність розробки національної системи обліку та контролю за споживанням енергоресурсів у житлово-комунальному господарстві України на основі інтелектуальних-програмно технічних засобів, які напрацьовані вітчизняними науково-дослідними установами. Зазначається також, що провідні країни світу приділяють серйозну увагу розв’язанню цієї проблеми, яка в сучасних умовах глобалізації та інтеграції енергетичних ринків стає потужним фактором конкурентоспроможності економіки. Так, у рамках енергетичної стратегії країн ЄС для забезпечення надійного постачання енергоресурсів населенню у найближчі 10 років буде розбудовано нову систему енергообліку.

  1. Доцільність прийняття рішень щодо запровадження сучасних систем моніторингу в енергетичній та суміжних сферах життєзабезпечення країни обумовлена також необхідністю виконання міжнародних зобов’язань України. Так, відповідно до п.17 Плану заходів щодо виконання зобов’язань України в рамках Договору про заснування Енергетичного Співтовариства до 1 грудня 2013 року необхідно було привести нормативно-правову базу з питань статистики в енергетиці у відповідність з вимогами Регламенту ЄС № 1099/2008 Європейського Парламенту та Ради від 22 жовтня 2008 р. про статистику в галузі енергетики, а також здійснити заходи щодо впровадження положень Директиви 2008/92/ЄС Європейського Парламенту та Ради від 22 жовтня 2008 р. стосовно процедури співробітництва щодо забезпечення прозорості процедури встановлення цін на газ та електроенергію, які постачаються промисловим кінцевим користувачам.

Відповідно до статті 357 Угоди про асоціацію між ЄС та Україною (далі Угода) сторони приділятимуть особливу увагу співробітництву у сфері енергетики, включаючи енергобаланси. Угодою також передбачено імплементацію відповідних директив ЄС відносно: прийняття національного законодавства та визначення уповноваженого органу (органів) щодо проведення оцінки споживання палива та встановлення системи моніторингу за якістю палива; встановлення системи правового регулювання, що охоплює випадки виняткових подій та системи збору внутрішньодержавних даних про якість палива; створення системи моніторингу якості води. Відповідно до статті 337 Угоди співробітництво у нормативно-правовій сфері враховуватиме необхідність забезпечення відповідних зобов’язань щодо надання публічних послуг, включаючи заходи щодо інформування і захисту споживачів від нечесних методів ціноутворення, а також доступу до доступних енергетичних ресурсів для споживачів  включаючи найбільш вразливі верстви населення. Відповідно до статті 338 взаємне співробітництво включатиме, серед іншого, такі сфери, як імплементацію енергетичних стратегій та політик і розвиток/опрацювання прогнозів та сценаріїв, а також удосконалення статистичної облікової системи енергетичного сектора, що базується на своєчасному обміні інформацією про енергетичний баланс та потоки енергоносіїв, відповідно до міжнародної практики, а також розвиток інфраструктури.

                                                Висновок.

За результатами розгляду представленого для експертного висновку проекту Закону України «Про Єдину державну систему моніторингу виробництва постачання та транспортування, споживання та оплати за паливно-енергетичні ресурси і комунальні послуги» (реєстр. № 1640) НАН України зауважень та пропозицій не має.

           Вважаємо законопроект рамочним, який у запропонованому   вигляді є декларацію політичної волі держави, прийняття якого сприятиме прискоренню впровадження ЄДСМ з метою формування прозорих ринків енергоресурсів та досягнення європейського рівня енергоефективності у всіх секторах економіки що позитивно вплине на рівень внутрішньої та зовнішньої національної безпеки України.

Законопроект повністю відповідає пріоритетним напрямам економічних реформ у контексті Угоди про асоціацію між ЄС та Україною.

 

    Президент НАН України

                16.01.2015р.

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *